Розшифровка вичитана редакцією; можливі дрібні неточності.
00:00 Якщо ви не навчите цінувати оці періоди переходу, період затишшя і там відновлюватися, попіклуватись про себе і таке інше, то ви постійно будете в напрузі. Тому що коли є проект, ви в напрузі, бо багато роботи, коли нема проекту, ви в напрузі, коли ж буде наступний проект. Тому вчіться приймати як би ці гірки. – Бути кращою мамою, кращим HR-ом, кращим там працівником, я не знаю, всі у кожного там своя роль, підставте своє. Ось, а от часу типу побути тут з собою і от насолодитись моментом, бо власне це і є життя.
Юрій Козій: Шановні гості, дорога родина, доброго дня. З вами Юрій Козій і Людмила Каплій і це новий випуск «Коучеварки», подкасту для коучів. Він спочатку задумувався, а тепер розуміємо, що він в цілому для помагаючих професій, оскільки його дивляться наші клієнти з бізнесу, то він і для людей з бізнесу, які цікавляться допомогою іншим людям в тому, як їм рухатись і розвиватись. От. Сьогодні в нас двоє, не четверо, як ви звикли, так, наша гостя Людмила Каплій. Вона HR-трендсеттер, я би про тебе так сказав, так, дипломований і вона переживає, вона як HR директорка, останнє твоє місце роботи, HR директорка
01:18 чудової компанії AB Games і зараз, сьогодні ми хочемо поговорити про зміну, про перехід, про трансформацію. Так, якщо ви дивились попередні випуски «Коучеварки», я розказую про свою трансформацію, а сьогодні я запросив людину, з якою мені точно є про що поговорити. Тобто сьогоднішній наш випуск про людей, які знаходяться в переході кар'єрно-бізнесовому, скажемо так, так? Це про те, як обирати, що далі, коли ти вже можеш багато. Коли твоя попередня роль більше може не визначати твого майбутнього, так? Тобто враховуючи, що зараз ринок праці перебуває в глибокій задниці в цілому глобально, так? Люди, як HRD, точно, як кому, як не тобі знати, так? Та й ринок консалтингу також не найкращі часи переживає. Відповідно багато людей, талановитих спеціалістів, експертів, топ-менеджерів зараз перебувають, як то кажуть, відкриті на ринку до пропозицій, так? Я такого за свою 20-річну кар'єру, чесно кажучи, не пам'ятаю. От і причому люди, про яких я ніколи
02:35 би не подумав, ну тобто це, як то кажуть, не пов'язано з продуктивністю, з ефективністю, просто AI і інші фактори спричинили до того, до чого спричинили. Ми не будем сьогодні про це, а ми будем про те, як обрати свою наступну сходинку достойно, так? І як себе підтримувати в тому переході, тому що коли ти не поспішаєш, то воно може зайняти трохи часу, так? Не тиждень і не місяць, так? От. Тепер нарешті я дам тобі можливість привітатись з нашими глядачами.
Людмила Каплій: Так, всім привіт. Юра, привіт тобі. Дякую за запрошення, тому що я слідкую за кожним випуском «Коучеварки» і для мене, знаєш, я там буде звучати трохи це, знаєш, торжественно, для мене за честь долучитись сьогодні, проте дуже класно. Я думаю, що нам є про що поговорити, тому що і ти, і я, і всі, мені здається, багато кому відгукнеться, тому що насправді ну принаймні з моєї бульбашки багато хто зараз в такій от такому стані трансформації, що б це для кожного не означало, тому залюбки поділюсь, розкажу свою історію, як в цьому і які я бачу для себе вектори, фокуси, куди рухатись далі, як
03:52 буде в цьому стані. Тому давай поговоримо. – Супер. Та я ще хочу трошки може розчарувати якихось глядачів і сказати, що в нас не буде сьогодні як в цих популярних українських селебриті подкастах. Людмило, і чому ж все-таки ти розпрощалася з так? Про це [сміх] ми сьогодні не говоримо. Мене цікавить зокрема, як людина з тим багажем, з тим бекграундом, які ти питання собі ставиш, як куди ти взагалі дивишся, чи ти обмежуєш себе чисто роллю HRD чи не обмежуєш. Тому я пропоную, щоб ми зараз буквально бліцово швиденько розповіли, хто де на якій стадії знаходиться, так? Я про себе теж розповім і в нас такий сьогодні формат двостороннього інтерв'ю. Я також розкажу про свій досвід проходження схожих трансформацій криз. – Давай. – Отже, де ти зараз? – Я зараз насправді ще закінчую співпрацю. В мене ще офіційно діє термін нотісу, але я вже, знаєш, кажу, що буду лише до якихось ургентних питань долучатись. Тому, власне, я вже, можна сказати, однією ногою в вільному просторі і в пошуку нових кар'єрних можливостей. Тому якось
05:10 так. – Клас. А мій статус. Я в травні після нашого ретриту з Андрієм [нерозбірливо] стосовно того, що мене не влаштовує в моїй поточній бізнес-моделі консалтинговій компанії. І десь частково це був було моє рішення, частково це була якась неминучість, яка нависла наді мною, так? Але я почав поступово зменшувати команду, так? І насправді це досить часта історія на українському ринку консалтингу, коли десь от в районі 40 плюс керівник коучингової чи консалтингової чи тренерської агенції задумується, а може мені самому все-таки швидше до своїх цілей, ніж з командою? От. І я перебудував ту всю історію. Ну, чесно сказати, напевно, в процесі перебудови. Тобто моє ключове питання в моїй трансформації це як може виглядати моя діяльність, коли я поставлю нарешті себе на перше місце в ній, а не інших консультантів, так, яких я роками взрощував. Тож це пов'язано, ця трансформація з питаннями,
06:27 чим я взагалі хочу займатися. І мені цікаво, як в тебе це, як ти на це дивишся. Ну я на це дивлюсь, знаєш, як на умовних таких декілька вазонків, які наче порожні, які є потенційні контейнери для якоїсь нової напрямку кар'єри, як би то не назвати, так? Тобто я не спішу автоматом перенабирати команду, так? Я не спішу, здавалося б очевидне, представляти чисто себе як соло-експерт, так? В мене все ще є певні люди, які зі мною талановиті коучі працюють на проектній основі. Тому я піднявся на вертольоті на цю ситуацію і подивився, що є вазонків, напевно, п'ять-сім і прямо почав челенджити все, починаючи від країни, де я живу, чи дійсно я на своєму місці тут, закінчуючи, чи що мені може дати глобальний світ найму. Я не був в наймі 10 років, а можливо, мені [нерозбірливо] я ніколи себе 10 років не задавав, чому би і ні, так? І чесно кажучи, навіть розсилав деякі в топові компанії глобальні CV-шки. Чи це можливо наш ретрітний напрямок, туди увагу приділити, так? Тобто чи дивишся ти на якісь от потенційні напрямки як Людмила, не як HRD, от як
07:48 Людмила. Тому що хто не знає, Людмила в нас же ще і бізнес-тренерський бекграунд має, і коучинговий, тобто, по-моєму, ще й психотерапевтичний, тобто ти можеш дуже багато кар'єр собі намалювати. – Та-та-та, слухай, насправді мені це дуже відгукується, тому що ну коли там було вже прийняте рішення, що я буду з компанії, знаєш, плюс ще там якраз насувається період, насувався там період мого дня народження, певна така дата, знаєш, якої іноді, дуже часто всі там якось гіперболізують, як на мене. І я така, блін, а що далі? Куди далі? Все, я виходжу з компанії там. Ну, як не крути, все одно є там стабільний дохід, коли ти там фул-тайм працюєш в компанії, ти розумієш, що там кожний місяць ти отримуєш певний Та, зарплата капне, все добре. Плюс в тебе вже є якісь там базові потреби і так далі, там умови, в яких ти звик жити. Я така, блін, що далі, що далі? В мене якийсь такий момент прямо так охопила така типу що робить, що робить треба, оце, знаєш, як у людей там терміново шукати нову роботу. – Та-та. – А потім я така, стоп. Ти – Люда Каплій. В тебе є офігенний бекграунд. І я так така спочатку, так, треба все це
09:08 відкласти на день, на два. Я сіла, проаналізувала свій досвід. Я така сіла так, думаю, треба ж почати свою CV-шку оновити. Почала оновлювати, зрозуміла, що якось воно все не вміщується. – [сміх] – Слухай, дуже дуже відгукується. Це така задача оновити свою CV-шку після кількох років, коли ти до неї не заглядав, що вона це класна екзистенційна вправа, зрозуміти, а скільки всього в мені поміщається. А ще, знаєш, зрозуміти, що а чи існує взагалі там компанія чи клієнт, який здатен, який потребує від мене всього цього. – Ну так, ось. Та-та. І я потім пішла в глибшу історію прямо, думаю, хто я є, які я маю ролі. Окей, HR там. Окей, в мене тут глибока експертиза і хардова, і скілова і так далі. Я фасилітаторка, я бізнес-тренерка, я психологиня, я інфлюенсерка, як не крути, і це також має там свій вплив. А я така, блін, треба це якось це запакувати. Я прям створила таку лендінгову сторінку. А і я думаю, а чи можливо я загалом вже й не хочу йти in-house кудись HR-ом, бо я розумію, що там те, що я
10:26 можу дати компанії, те, що вона потребує, дуже часто це якісь обмежені можливості співпадіння. – Так. – Тому от я поки на цьому етапі я оце закинула в простір, все вербалізувала, все оформила візуально і така, так, всьо, тепер треба відпочити від цього і я посил в космос, як то кажуть, кудись зробила. – Угу. – І от зараз вже перші такі спостерігаю дзвіночки, як воно відгукується, поділюсь. – Клас. Я ж згадую свій цей період, коли оці вазонки вже є, я посадив зерна, десь сижу чекаю, десь воно, як ти кажеш, само приходить, тому що, ну, десь з нашим рівнем там досвіду, мудрості чи бренду можна іноді навіть активних зусиль не робити, вони все одно якби люди нас знають. От, але для деяких опортюнітіз доводилось робити кроки і знаєш, я помітив так якийсь момент, тому що це вся історія майже тривала може там, не знаю, 6-8 тижнів, напевно, такої, знаєш, активного свідомого поливання кожного вазонка і дивлячись, де краще зерно проростає. Бо зараз я деякі з цих можливостей, наприклад, там найм, закрив для себе. Я зрозумів після кількох розмов з людьми, що мені
11:45 це не цікаво, так. От, але важливо було, що знаєш, пред'являти от в цьому стані пред'являти себе світу. Тобто в якийсь момент я зрозумів, що сидіти просто в своєму кабінеті типу не працює і поставив собі за мету хоча би п'ять розмов з людьми мати кожного тижня. От, чи хтось по інвестиційному напрямку, чи хтось по найму там, знаєш, з людьми з людьми з Google, з McKinsey поспілкуватися. Не було якось до того всього часу 10 років. Тут стало цікаво. Тепер, ну, раз вже раз вже кудись цілитись, знаєш, то в топові компанії. От. Чи там по напрямку ретритів. Кожного тижня якісь зустрічі і так от, знаєш, я розумію, що кожного разу мій пітч до людини він якось модифікується, знаєш, з кожною розмовою. І це свідчить про якесь моє осучаснене усвідомлення себе, чим я хочу займатися. А стосовно компаній, з того, що ти кажеш, чи потрібно їм то, чи я сама для себе краще і для інших тоді. Це мені нагадує, знаєш, цю історію, що є зона експертності, зона excellence і зона genius zone. Три якби наших зони. І компанія ми потрібні в своїй зоні наша зона експертності їм потрібна і наша зона of excellence, так? І наскільки я крута HRD, там
13:05 чи наскільки я крутий, не знаю, як executive coach. А по факту, коли ми дивимося на свою genius zone, вона настільки, знаєш, така випукла, кострубата і вона не лягає ні в якій job description от, що виникає спокуса, блін, а як щось може запакувати себе щоб робити свою справу чи продовжувати робити свою справу і хай до мене приходять ті компанії, яким я потрібна, ось така, де я там унікальна в світі. До речі, знаєш, що тільки зараз на якомусь там енному місяці цієї вправи я випадковим чином до мене постукала моя знайома, яка займається саме оцим персональним брендингом. Вона каже, слухай, тут буду крутити, мені було б цікаво. І знаєш, я відчуваю, що вона попадає прямо в сердечко, що мені якраз цієї вправи зараз не вистачає, знаєш, щоб людина зі мною поговорила про мої сильні сторони, про оновлене позиціонування. Тому я сам ще тут в процесі. – [нерозбірливо] Слухай, це точно make sense, тому що от я для себе от ще колись давно, я не пам'ятаю, хто мені сказав ту фразу хто шукав роботу і чи я шукала роботу. Ну, коротше, я вже не пам'ятаю. Це така досить довга історія, але сама фраза мені запам'яталася, що кожна співбесіда,
14:22 навіть невдала, навіть в компанії, які, ну, типу, ти розумієш точно ні, вона тебе наближує до розуміння отого портрету твоєї ідеальної, я не знаю, співпраці. Тому це також досвід і дуже класно. Я завжди не відмовляюся зі всіма поспілкуватися, про щось, навіть про якісь там партнерські штуки. Я розумію, що, можливо, воно десь, знаєш, типу, паралельним треком іде або не зовсім моя експертиза, бо я не люблю братися там за те, в чому я там глибоко не розуміюся, але точно сьогодні це може бути просто розмова, а там завтра, через рік, через п'ять років десь ці шляхи можуть знову зійтися, тому так. – Я чую таким чином люди ще й виправдовують чому вони ходять на багато побачень. Тому що навіть невдале побачення краще помагає зрозуміти, чого я не хочу, так? – Так, так, так. – Ще один важливий аспект цього періоду я його називаю виплатити свої борги. Що я маю на увазі? Коли ми біжимо, а я думаю, що бути HRD IT-компанії чи геймінг-компанії – Це досить
15:39 да, така вимоглива задача, де ти точно працюєш не вісім годин в день, скажемо так, [сміх] а більше типу. От. І як фаундер консалтингової агенції, керівний партнер – Та сама історія. І в цій гонці ми настільки фокусуємося на тому, що потрібно нашим там клієнтам, команді, іноді і на себе часу, звичайно, фокусу вистачає, так, чи на родину. Але все одно це гонка така, як то кажуть, high-performing люди, типу, так, в постійній гонці. І от коли я зупинився, мені цікаво, як в тебе то відбувається, знаєш, я такий собі задав питання, а може дивитись не тільки вперед в сторону кар'єри, а як то кажуть, собі під ноги, чого не вистачає, знаєш? І от коли ми з тобою перед дзвінком говорили про твоє день народження, ще раз тебе вітаю з днем вчорашнім, і що ти купила собі телефон новий, та, то для мене це про це також, що часто в цій гонці банально оновити гаджет, який тебе бісить, да? І от в мене є iPad, який я собі, я не знаю, скільки я його не оновлював, там в мене дуже бісила, короче, один його недолік, ну, поломка, що в нього смужка одна не реагувала на pencil, а це мій робочий інструмент, в якому я там занотовую нотатки з сесій.
16:57 І от я знаю, що мені треба 3 см до краю не дойти, бо там буде смужка, по якій pencil не пише. І я живу з цим, ну, напевно, добрий рік, знаєш? Тому що в постійній гонці, ну, якось, блін, міняти девайс, там переносити ті всі дані, це якось типу, знаєш, це ж мене заповільнить, та? І от нарешті в цьому в цій зупинці я пішов такий, так, напевно, треба iPad оновити, а, напевно, телефон також, а, там якийсь гардероб оновити, та? Тобто ця історія, це як якщо це під стоп, да, то ми не просто думаємо, як виграти гонку, а думаємо, як нам шини замінити. Що тобі відгукується з того щось? – Та, ну, цілком, слухай, я нарешті маю час там, як то кажуть, привести себе до ладу, а не десь там манікюр по вихідним чи на 9-ту вечора чи так далі. І я така, вау, супер. Ну, щоб ти розумів, я сьогодні спланувала день так, з тобою зустріч, потім в мене манікюр, педикюр, забрати дитину, і я нарешті така, я маю на це час і це прикольно. А тому точно так, плюс, знаєш, таке лагідне нагадування в нас з держави запустила програму щось там [нерозбірливо] здоров'я 40 плюс, і мені вже сьогодні прийшло Людмила, вітаємо вас з 40-річчям і типу тримайте, я не знаю, що там якийсь бонус чи
18:15 якась знижка, ну, короче. Я така, а чому ні? Ну, типу, якщо я маю час, чому не піти не зробити чекап? Тому що, ну, просто в моєму оточенні, у великої кількості людей молодих мого віку, твого віку, там, короче, нашого віку, знаєш, вже такі хвороби, що ти думаєш, ну, треба якось на цю сторону дивитись. Тому точно це такий час присвятити собі. І знаєш, банально, от я зараз кайфую, мені дуже допомогло, ми переїхали з травня приватний будинок. В мене тут такий зелений газончик, тучки, я собі роблю каву і просто от насолоджуюсь співом птахів, я не знаю, там, шарудінням листя. І це настільки оце момент він стишує тебе, дає, ну, типу, насолодитись моментом, бо весь час ми хочемо бути кращою мамою, кращим HR-ом, кращим, там, працівником, я не знаю, всі у кожного там своя роль, підставте своє. Ось, а от часу, типу, побути тут з собою і от насолодитись моментом, бо, власне, це і є життя. І от мені прям таке цінно.
19:32 – Слухайте, от сказала, це і є життя, я собі згадав, що десь на другий тиждень після того, як я от всі фінальні складні розмови провів, попрощався з партнером, в мене наступило таких, напевно, півтора місяці самих щасливих півтора місяці за мою десятирічну кар'єру в консалтингу. Саме тому, що, знаєш, знижений трохи як, завантаження робоче, так, є більше часу на продихнути, зайнятися, як ти кажеш, дійсно здоров'ям. І стосовно контакту, знаєш, насправді, ми зараз поговоримо про то, що якась, якісь приступи тривожності за майбутнє, вони ж все одно нікуди не діваються, вони, ну, хвилями, але накочуються, так? І саме ця історія, знаєш, воно в моїй голові відбувалось, мені цікаво, як в тебе, да? Слухай, чувак, а ти взагалі плануєш якось там нарощувати бізнес, повертатись в строю і всі, чи ти тут будеш якби шаритись далі, да? Такий внутрішній голос. І водночас я сам же собі відповідаю. Слухай, [фрагмент прибрано редакцією] Чи там зайнявся своїм здоров'ям, яким я там не займався
20:51 теж певну кількість років. От. І ця історія, знаєш, вона вимагає, звичайно, віри певної в себе. Зараз поговоримо, де вона береться, та? Але в цілому сама динаміка оця, знаєш, така синусоїдна, вона з консультантами дуже знайома, да? Тому що це якби біч професії в цілому, та? Як то кажуть, дві проблеми – Або багато роботи, або мало роботи. Відповідно я вже, знаєш, не одне покоління консультантів своїх виховав в тому плані, що коли в них тільки закінчується проект, вони починають зразу суєтіться. О Боже, так, мені треба йти кудись виступити на якийсь подкаст, щоб на наступний проект. Кажу, цінуй ті періоди. Кажу, проект прийде. Як тільки ти відновишся, проект сам прийде. Ну, це езотерика може звучати, ну всі мої знайомі терапевти, консультанти, коучі всі підтверджують, що так воно і працює, що зразу після якогось виснажливого проекту ти не здатен якісно взяти новий і Боженька тобі його просто не посилає, так? То щира правда. От, хоча і може здаватися людям, що це якась дікуха. От, тому я кажу, якщо ви не навчитесь цінувати оці періоди переходу, періоди затишшя і там відновлюватися, піклуватися про себе і таке інше, то ви постійно будете в напрузі. Тому що коли є проект, ви в напрузі, бо
22:09 багато роботи, коли нема проекту, ви в напрузі, коли ж буде наступний проект. Тому вчіться приймати якби ці гірки. От. Тому хочеться тут повернути от в цю історію внутрішніх голосів, чи тебе вже догнала ця тривожка і що ти з нею робиш, і що тобі допомагає вирівнюватись, скажу так. – Ну, перша, я вже трохи розповіла, перша оця крива тривожності вже точно була, і я така, блін, що далі, куди далі? Знаєш, я там одразу відправила кілька там, ну, на позиції, щоб побачила, там поспілкувалась. І я розумію, що зараз така ситуація на ринку праці, що тобі треба не те, щоб бути 10 з 10, а типу 100 з 10, бо, ну, там колег, класних колег, які зараз їх багато насправді. Я така, ну, все. А потім вже ж пішло, а може я вже і не такий хороший HR, коли тобі приходить там відмова на якусь позицію, яка там навіть там по рівню, ну, там вимог трохи нижче, ніж, наприклад, я себе оцінюю. Я така, ну, все пропало. Я така, все, роботи нема, що робить? Плюс там є коміти, ну, там базові, ну, там [фрагмент прибрано редакцією], оренда будинку, ну, там і що там 50 000 якихось витрат, які потрібно покривати.
23:28 І я потом така, стоп, спинись, ну, все, треба оце відпустити. Я зробила отаку от ж ретроспективу, оформила досвід, видихнула, кава на терасі, як то кажуть, просто відпустила. Я така, будь що буде, ну, от так. – Не було не було там тривожності? Не було голосу? Сидить вона, каву на терасі п'є, з людьми [нерозбірливо] CV-шки відправляє. [сміх] – І причому, знаєш, і ще я розумію, чоловік намагається підтримувати, і він такий, ну що там, є якісь цікаві вакансії? Кудись відправляла CV-шку? Я така, тіпа [сміх] нікуди ще. Я плюс я собі ще даю такий, знаєш, паузу, і я ж така, я ще ж допрацьовую, тіпа, що мені ще шукати, дайте видихнути. – Так, так, так, так. – І щоб ти розумів, коли я оце собі прям така, все, тобі треба спинитись, тишитись, типу оце відпустити в простір щоб ти розумів, я собі дала ще можливість поспати, прокидаюсь щось там пів на 12 така, о, клас, типу це я поспала. Ну я [фрагмент прибрано редакцією] і пішла ще на кілька годин, як то кажуть, на денний сон. І я відкриваю телефон і не розумію, в мене, знаєш, купа якихось пропущених повідомлень. І там реально хтось там запрошує на подкаст, хтось
24:46 запрошує виступити на якісь на провести воркшоп, хтось вже там пропонує провести стратсесію, короче, ще і там купа якихось точкових пропозицій. І дві рекомендації мене ну там по моїй по HR професії. Я така, о, а воно працює. І насправді поки що поки що мене тримає оцей рівень стабільності, те, що я відпустила і воно працює. Ну типу я побачила причинно-наслідковий зв'язок і тому мені це допомагає. – Клас. Ти заторкнула, напевно, як на мене, це один зі стовпів, на якому все тримається, це підтримка партнера. Я теж радий, що дружина мене в цій історії підтри ну підтримує, це значить, знаєш, не пушить, мовляв, чого ти нічого не робиш. Одного разу навіть ну оскільки другий стовп це терапевт, от і, знаєш, як десь я чув, що задача ж терапевта, коли ти проходиш кризу не пушити тебе як коуч, ну давай соберись тряпка, а типу просто бути при тобі, так, щоб ти само саморегулювався типу, да, і не
26:04 спадав якби в нудятину типу, так, в самоїдство. І відповідно якось мій тривожний голос приводить мене до моєї дружини і каже, кохана, а щось я тут в тій терапії став таким самоврегульованим і стійким до тої всієї історії, що я не можу себе примусити пушити себе кудись в сторону якихось дій, які мені там не відгукуються. Кажу, може ти можеш мене пушнути? Мені не вистачає все. Тобто настільки знаєш, ну там вісім років терапії дійсно довело до того, що ну чого б терапія робить людей щасливими? Вони вчаться довольствуватися тим, що вони мають. [сміх] Це ж не про якісь там знаєш супер нереальні досягнення, які на неврозі базуються. Відповідно, коли ці всі неврози розгладжені, ти дійсно тобі окей і так, і так, що є навіть при тому, що в тебе там знижена можливо знаєш завантаженість консалтингова в даний момент. От. Вона спробувала звичайно десь там знаєш каже ось так от правильно? Я такий ну ладно я [сміх] дякую мені це наче потрібно було, но я іще подумаю, що це насправді для мене. Але мені складно уявити як взагалі цю історію проходити без підтримки
27:23 партнера. Як у вас з чоловіком? Були якісь якби напруження на цю тему чи він повністю підтримує? – Так ти знаєш напруження не було, бо я пам'ятаю, що десь була там я не можу сказати схожа історія, коли я йшла ще в декретну відпустку, я йшла з посади HRD великого девелоперського холдингу. В мене був знаєш великий кабінет з красной мебелью і все, я ж знаєш квіти мені приносили да як [нерозбірливо] знаєш такі завжди. Я ну мене тоді тоже схопила така тревожка блін я йду в декрет ну типу умовно чоловік на той момент, де він був менеджером чи в банку чи де. Ну тобто там не якісь там колосальні на той час там фінансові можливості. І воно якось так склалось мене чоловік типу все буде добре. От знаєш його така оця – Угу. – Впевненість, що все буде добре. Потім ще було кілька кейсів, зараз коротко я скажу, все буде добре. І воно знаєш якось так склалося якісь додаткові там поз'явились можливості там і в нього там і трохи в мене і ну коротше все було як то кажуть, на хліб з маслічком і на корку вистачало. Ось, тому зараз також чоловік та тіпа що
28:40 ти, все буде добре. Він знаєш мені навіть так а може тоді в декрет в другий тіпа поки ти я така о, знаєш тіпа цікаво, бо ми насправді хотіли – Теж стежина, теж стежина. – Да, да, ми собі дали, ну я не знаю наскільки можу там планувати дитину, знаєш там я бо віруючі зараз мене точно засудять, скажуть як це можна. – [фрагмент прибрано редакцією] Ну скільки можна планувати дитину? – Так. І я вже така хм, може і ця стежина цікава, бо я тоже ж розумію, що ну якісь є ресурси організму і знаєш то вже або другу дитину, або вже внуків чекати, ну там десь туди вже йдемо. А і ну якось з ним точно спокійніше. От я пам'ятаю, коли повномасштабка почалась, знаєш там всі виїжджають, що робить?
29:35 Чоловік в мене знаєш з бокалом хорошого віскі ще рано виїжджати, все буде добре, знаєш я кажу так а [нерозбірливо] вони там вже десь підступають, я кажу ну то що там в нас нема можливості виїхати там дві машини заправлені, є там кеш, ну типу виїжджай. Ще рано, почекай, ми тіпа встигнемо. І потім ну не було вже можливості, ну типу необхідності виїжджати. І от саме оця його така спокійність і опора, вона дає точно мені розуміння, що все буде добре там навіть якщо ми відступаємо від там розуміння своєї експертизи, цінності на ринку і так далі, але точно я розумію, що як то кажуть ми вже проходили кілька кейсів і точно все буде добре, тому я йому дуже дякую, що він поруч і підтримує мої всі іноді крейзі якісь ідеї і там щось придумати, щоб втілити. – Те, що мене наштовхнуло на думку, що сім'я в цілому це така класна саморегулююча система. Хтось один тривожнічає кудись совує, інший балансує і навпаки. – Так, так, так, так. Ну, і це і велика відповідальність в той час, бо, ну, типу дуже часто я навіть стикнулася з тим, що роботодавці почали питати про родину. А-а і, ну, типу в контексті того, що якщо в
30:56 тебе є, за кого ти несеш відповідальність, то тіпа ти будеш більш відповідальними в робочих процесах. Це таку тезу закину поки що. Ну, бо тобі треба там дитину вдягнути, нагодувати, відвезти в школу, ну, коротше, щоб а так умовно ти сам у себе самісінький все, дбаєш тільки про себе. Тому якщо ти можеш організувати комфортне життя партнерам, дітям, собакам, котам і так далі, а то типу ти ти більш відповідальний. Не знаю, наскільки це, ну, типу можна ототожнювати про те, така теза може бути. – З тої ж розряду, що жінка, яка опанувала професію мами, та, яким ще мультитаскингом ти її злякаєш на роботі? – Це точно. – Що це додає балів в відчуття продуктивності. Ще, знаєш, про тривожку коли говорити, згадуючи ті періоди, коли я її ловив, один з них парадоксально зв'язаний саме з цією історією нетворкінгу і спілкування з людьми. Як то кажуть, не всі йогурти однаково корисні. Тобто наче так, є в мене п'ять-сім розмов з людьми з абсолютно різних сфер, ринків, країн, національностей, і які помагають
32:13 мені шейпити, чого я хочу, чого не хочу. Але є наприклад, протягом одного тижня одна розмова відбувається, де я прям свідомо приходжу до людини, яка буквально рік тому проходила такий самий шлях, да, продавши свою частку в агенції, вийшовши на ринок, перевинайшовши свій власний тепер бренд і тепер каже, я тепер заробляю там сильно краще, ніж я заробляв будучи партнером агенції. Клас. А-а. І буквально на наступний день спілкуюсь з людиною, яка такого більше депресивного характеру, така яка каже, ой, ні, ну в Європі зараз там все жопа, все погано там. Зарплати в Айті такі низькі там і все такое, та. І хоч я і не шукаю роботу в Айті, так, але все одно, знаєш, це якийсь такий мазок депресивний посіявся і ця розмова ввечері і я йду спати якби з цими з цими думками, знаєш, воно накопичує і потім я розумію, що треба фільтрувати з ким спілкуєшся, так, і якщо якась тебе з розмов привела в нижній стан, то треба себе піднімати і розмовами з іншими людьми в верхнє або в цілому фільтрувати якби середовище.
33:31 Це прям несподівано було. Ага, і знаєш ще що помагало? То саме стосовно місць. Тобто я зрозумів, що я в своєму, умовно кажучи, селі живу і мені типу тут якось, ну воно мене асоціюється з тими останніми роками насиченої роботи в тому форматі, який я не хочу більше повторювати, так. А конкретно я не хочу, щоб мій календар був наповнений на 85-90% конкретно розмовами з людьми, так. Наприклад. І я зрозумів, що мені якось в той момент я поїхав у відрядження в Сінгапур і мені там прям якось так залетіло, він тут в мене неподалік. І через місяць я зрозумів, мене знов тягне туди. Там вже якась своя тусовка, свої свій нетворк влаштовується, який супер позитивно підтримуючи налаштований типу і до мене в цілому, і до проживання криз. І я прям якось туди їздив кілька місяців підряд кожного місяця літав, бо розумів, що там для мене місце рефлексії, чи на конференцію поїхати, чи на навчання, чи просто зустрітися з правильними людьми. І це була така от інсайт про помісти себе в місце сили, та? Там, де ти не будеш мислити як вчорашній ти, а
34:49 як новий. – В мене розмова з CEO про вихід з компанії відбулась перед моєю відпусткою. Ну, де ми ж точно, ну, ми розуміли, що все до того йде, про те, що не було ніяких термінів, це так типу просто було, ну, типу обговорення. І я розумію, що точно я така, ну, одразу типу такий стан, тіпа, що далі, а куди далі, а що, а як, а як команда, я ще за інших, знаєш, переживаю. Я поїхала на відпочинок. І все ж таки оце море, це безтурботність в плані відсутність тривог і так далі. Якраз там в Києві були страшні обстріли, наявність світла, води і всіх прочих благ і плюс ще тобі на ол-інклюзиві все это приносять, уносять, годують, прибирають за тобою. І воно дало мені от якраз таку плюс море, я не знаю, наскільки там тобі саме там море відгукується, да, але все ж таки воно мені, наприклад, дає от якусь, я не знаю, цю спокійність, силу, знаєш, своєю такою потужністю. Я от якось це все відпустила в плані що, ну, клас, це прикольний період для змін. Можливо,
36:08 він не прикольно виглядає з точки зору там ситуації на ринку, в світі, в країні, але це прикольний час для мене, тому що я розумію, що ну, це буде банально звучати там, знаєш, це зона комфорту і так далі, а про те я точно розумію, що там я вже все, що могла, дала цій компанії і мені час рухатись далі. Можливо, саме, ну, класно, що воно так все стається. І оце, до речі, от про місце, що саме відпочинок, море дуже гарне, таке бірюзове, прям мене якось принесло таку впевненість, що типу це вірний крок. Треба рухатись далі. – Угу, та. Бач, в мене це, напевно, гори, в когось може якийсь дайвінг, в когось польоти. А – Ну так. – Є історія про місце сили, дійсно. Тільки що була думка. А згадав, що ще допомогло з тривожними думками справитись. Така метафора мені сподобалась, що для того, щоб перестрибнути прірву а треба уявити собі, що ти стоїш біля великої рогатки і зробити певну кількість кроків назад
37:28 щоби перелетіти. – Угу. – І навіть коли ти летиш через ту прірву, то єсть, грубо кажучи, заповільнитись, переусвідомити думку, то все, чим ти займаєшся зараз, так? І важливо ще, коли ти перелітаєш прірву, ну прірва як метафора чогось небажаного ізходу, так? То коли ти летиш, то дивитись, куди ти приземлишся а не дивитись вниз, типу ой, там камінь, я впаду і розіб'юсь, так? І ментально, що мені помагало це уявити свій якийсь, знаєш, коли мені 60 чи 70 чи 80 як я з тої точки, ну я ж вірю як оптиміст, що там все буде окей як я з тої точки оцінюватиму ось цей етап, ось цей рік цих півроку, так? Тому що зараз може здаватись, ой там я умру бомжом, так, як так кажуть. А по факту то, коли ти розумієш, що та ну нікуди ти не дінешся все одно, знаєш, з різних криз ми вибирались і з цієї виберемося і що помагає подивитись, який ресурс є в цій ситуації, так? Вибачте, коучі, що надто по-коучинговому звучу но ми ж знаємо, що вона реально працює, так? То що хорошого в тій ситуації, що я нарешті перестав рятувати бізнес-модель, яка
38:47 останні чотири роки приносила дуже багато виснаження мені. Так, вона приносила результати, ми навіть умудрялись рости на падаючому ринку, але скільки виснаження вона принесла, це точно та історія, куди я її з собою не забираю з собою, я не хочу працювати в такому режимі, так? І відповідно, як тільки скоротилась більша частина команди, календар почистився, стільки можливостей для ясності, для рефлексії для візіонування, та як я хочу. Це прям м круто. – Я ще згадала, знаєш, що в мене що мене підтримувало, допомогло надати якось тако оце знаєш, таке відчуття, що все буде класно а якраз почався курс, я на нього записувалась Олександра Філоненка. Він називається «Мистецтво бути щасливим посеред катастроф». Олександр, звісно, багато говорить класних таких, знаєш, рефлексивних речей і багато там теології, але що я собі забрала тому що, ну, по-перше, це от про це оце, що жити своє життя, що ти маєш бути вільною людиною, що завжди там, да, вибір є і він має бути твій
40:07 а не там чийсь, чи продиктований, не знаю, трендами, тенденціями, ринком, ситуацією ринком праці і так далі. І друге – Це оце жити на висоті своїх бажань, що от є певна якась хвиля, ти завжди маєш бути на от гребні на цьому. Тому що, умовно, якщо в тебе якесь бажання, яке легко досягти, виконати, я не знаю, це щось дрібне. Ти маєш завжди от трошечки більше, воно може здаватися, я не знаю, якимось недосяжним, нереальним трохи, якимось придуркуватим чи, ну, коротше, но ти точно маєш от жити на висоті цього бажання і завжди прагнути більше. Ну от, що от бажання, вони мають бути такими. Я така, хм. Будемо значить, як то кажуть, мріяти по крупному. – От, стосовно мріяти по крупному, пам'ятаєш я казав, що про найм історію, типу, хоча я себе дуже давно в наймі не бачив, а потім думаю, чому би ні? Якщо це, наприклад, Сінгапур, то я готовий там і в наймі попрацювати, мені країна сама Ну так. І мене запросили на екскурсію в Google Сінгапурський офіс. Я думаю, о клас, типу, з McKinsey і з BCG я вже поговорив з представниками, щоб зрозуміти, може
41:26 мені в велику трійку типу, та? Не дуже відгукнулось на темі, коли вони кажуть, ну це відкрита інфа, типу, ні для кого не секрет, що робочий день 10 плюс годин чи це в контракті не пропишуть, ну це мається на увазі, так? Я зрозумів, окей, точно не моя тема. А от Google, ну чому ні? Навіть побачив там вакансію, яка мені залетіла, бо там щось про стратегію, знаєш. І я прийшов туди, я, звичайно, ну надихнувся самою атмосферою типу, що воно все ще так, як було, як колись описувалось, хоча в них різні хвилі були відношення до цього такого От, згадався мені мій рідний GlobalLogic там 15-річної давності, знаєш. І я подивився на тих людей і чітко для себе, знаєш, так відчув, що ні, це ж треба було прийти там в одну з найкращих компаній світу, щоб пере затестити, чи мене вабить оця історія, де все на блюдечку. Думаю, ні, ну реально я тут місяць-два покайфую і буду знову дивитись по сторонах, шукати якісь [нерозбірливо] все-таки підприємницька моя історія важливіша, ніж оце цей комфорт, коли за тебе все вирішують. І це і це стало опорою, бо кажу коли ти біжиш, тобі нема часу задуматись
42:48 над якимись альтернативними опціями, знаєш, ким я міг би бути, де би я міг бути. От, тому я з вдячністю до цього етапу, що є можливість а-а його проживати не спішуючи, скажем так, так, що є достатньо все-таки роботи клієнтів, щоб там, знаєш, не бігти за не бути голодним. Це, до речі, ще одна історія для консультантів, якщо ти збираєшся в цю історію, тобі теж, ну, можливо, ти про це і в курсі, та, що хмм, надто великий вплив на відчуття внутрішньої свободи консультанта, коуча, терапевта, має розмір фінансової подушки. – Однозначно. – Рівень свободи вибирати своїх клієнтів, в першу чергу маю на увазі, та, чи не погоджуватись на якісь сумнівні можливості. Тому я тут знову ж таки вдячний там своєму фінансовому директору, яка організувала так, що є можливість проходити ці складні періоди, не думаючи, знаєш, там, ну, думаючи, звичайно, про гроші там, це от, напевно, одна з центральних тем, але, знаєш, не будучи там в нужді, скажем так, та. От, тому бачу часто, як, знаєш, консультанти, які в менторінг приходять, вони
44:07 коли ми заходимо про цю тему некомфортну, але корисну для них тему там планування особистих доходів і що вдається заробляти, скільки хочеться, так, то люди кажуть, ну, виходить заробляти ікс. То есть виходить, кажу, це твій один піковий місяць в році, так? Ну, один-два, так, а в середньому і получається, що це ікс поділити на два, та. – Ну, так. – Я кажу, окей, ікс поділити на два – Це то, що ти заробив, але щоб відкласти ще щось в подушку, та, яка тебе буде в періоди нестабільності якби тримати на плаву, то уяви, що це навіть не ікс поділити на два, а ікс поділити на три, знаєш, і тоді якби рожеві окуляри спадають. І це я трошки, знаєш, знімаю пелену з тих, хто дивляться на консалтинг як на щось – Ну так. – Супер солодке. – [сміх] – Є ще люди, які вважають, що там работать на дядю тіпа гірше. Ну, бо всі думають, що тіпа я щас піду у вільне плавання, буду там належати собі, там обирати, вибирати, що а ну слухайте, не завжди є періоди, коли багато замовлень, не завжди. Ну коротше, це тоже дуже важка праця, тому що коли ти працюєш, як то кажуть, на дядю, ти розумієш, що ти
45:26 найманий працівник, який виконує там певний, ну коротше, згідно свого джоб дискріпшену, що ти можеш дати. А тут ти людина-оркестр, ти маєш думати про все, ну. І ну зараз просто і стільки консалтингових послуг, що і ну також конкурувати за своє місце, свою нішу і місце під сонцем, всі ніші, то також доволі складно. Тому я, наприклад, ну коли там рефлексувала, я себе бачу десь in-house, але з можливістю, знаєш, десь оцей тримати, от як, наприклад, у мене було в поточній компанії. Я була фултайм, але в мене був простір для оцього там роботи з особистим брендом, десь виступати, десь там точково давати якісь там консультації кар'єрні, ну коротше, щось ще будувати. І це мені давало цю автономію, знаєш, ну не прив'язуватись сильно глибоко до компанії в плані, знаєш, що тіпа все, втрачу цю роботу, тіпа все, там кінець моєму життю, да, там. Ну часто буває так, особливо люди, хто там довго працює по 8-10 років, і їх там вся свідома кар'єра будується сьогодні в компанії, то вони не бачать, що там out of the box, знаєш, відбуваються. І я от таким чином
46:45 намагалась утримати цю автономність. По-перше, це зараз дозволяє диверсифікувати ризики в плані я точно впевнена, що якщо в мене буде там потреба в грошах, я точно зможу щось знайти, ну типу, щоб заробляти. А-а, ось і от тримати оцю рамку, знаєш, і розширяти свою експертизу всесторонньо, бо там точно я впевнена, що в майбутньому там бути лише HR-ом з скілсетом того, що є в класичному HR-і, цього точно недостатньо. Наприклад, я вже точно бачу в собі, що я точно на класичний HR, що я можу і бачу більше, ніж там. Звісно, це іноді більше, ніж потрібна компанія, проте це точно дає мені якусь повноту, знаєш, ширший кут бачення а-а чи там того, що відбувається в тому чи іншому бізнесі, в компанії, в командах. Тому от я ідеально, я ще вбачаю в собі
47:40 сили а-а зайти in-house і десь привнести, знаєш, оцей ну типу мій такий стронг сьют, я вважаю, в тому, що от я як таке зернятко засію, потім оці зміни, вони проростають. Воно не одразу помітно, навіть не рік і не два. От мені здається так, щоб трохи поміняти майндсет людей в поточній компанії, ну десь роки два, два з половиною на то пішло. – Угу. Відгукується. – Ось. Якісні зміни вони швидкі. Так, тому я в собі ще відчуваю сили оцих привнести компанії якийсь, я не знаю, який ще е-а оці [прочищення горла] якісні зміни. – Пощастить. [сміх] Комусь пощастить. – Якщо що, напишіть мені. Знаєш, реклама. – Та, е-а дійсно цей формат, знаєш, в усвідомленні професіонали обирають так чи інакше бути в і видимими на ринку, і успішними, ефективними всередині компанії. Чи оця фракційна історія, в нас буквально розвинулася дуже стрімко за останні роки, і це
48:58 також відповідь якби вже ринку працівників да на оцю нестабільність глобальну чи на свій внутрішній запит, як я можу реалізовуватись максимально там і як HR, і як коуч, наприклад, так в цьому випадку. – Так. – От чи і фракційні по суті, стаючи на цю стежку, ну фракційна історія – Це вже консалтинг. То ти вже сам працюєш на себе по факту, бо жоден роботодавець не здатен тебе фінансово задовольнити, так допустим. От і це вже історія і про продажі, і про маркетинг, і про фінансове управління. От, тому багато топ-менеджерів обирають цей шлях і знаєш, мені здається, ще рік тому люди писали про це пости, пояснювали, дивіться, фракційна зайнятість – Це ось так, ви отримуєте такі бенефіти, а зараз вже навіть ті пости стали поодинокими, тобто люди ринок зрозумів цю історію, знаєш, я особисто в неї вірю, що особливо та історія, яка вимагає людину більш стратегічну, менш операційну, так то саме, ну стратеги фултаймові не потрібні, скажем так, це фікція.
50:19 – Це правда. Не повіриш, я якраз досліджую також цю тему, поглибитись взагалі, що це, ну типу це нова реальність і ну типу це вже вимоги, да, такі співпраці ринку кандидатів і роботодавців, чи просто це, знаєш, такий як відгук на те, що відбувається, ну типу умовно бізнес не може собі дозволити якусь топ-експертизу in-house на повний день, а експертам теж треба, як то кажуть, грошики і ну типу це такий вимушена штука, історія, або це така природня трансформація ролей, де ми усвідомлено от можемо зростати от про цю там рамку, більше імпакту, більше там саморозвитку, тому мені навіть цікаво і доречі але ж на квітень буде навіть я ще позбираю, подосліджую, я думаю якесь навіть можу цікаве дослідження проведу на цю тему, як воно буде рухатись. Десь в квітні я в рамках бізнес-асоціації однієї маю там навіть якийсь там воркшоп дати. Прям сьогодні домовилися зранку. – То дивіться, календар в нас затребуваний в листопаді, на квітень планують свої активності. Ти вже консультант. – Оптиміст. [сміх] Я оптиміст. – Ну позитивний
51:38 – На час щось на квітень це така собі історія про те. Сподіваюсь, що вдасться реалізувати. Тому так, так, дуже цікаво мені загалом спостерігати, знаєш, як оце все змінюється співпраці, можливості бізнесів, експерти, співвідношення консалтингу, in-house. Ну коротше, дуже цікаво. Точно я розумію, що от в ринку праці щось зламалося, бо оцей геп між спроможністю бізнесів і вимогами кандидатів, бо дуже багато безробітних, але в той же час бізнеси не можуть закривати, ну типу дуже багато вакансій. Людей нема оце теза, ну і так далі. – Так, так. – Де воно ламається, да? Де оце геп, тобто невідповідності там скілів, очікувань і так далі. Тому точно щось має змінюватись і мені зараз дуже цікаво спостерігати і досліджувати, а куди саме воно змінюється, де можливо я можу щось
52:33 підсвітити, да, і показати і бізнесу, і кандидатам. Ось, тому як кажуть, в цікаві часи живемо. – Слухай, ще сюди я б додав оцей тренд, що зумери не сильно прагнуть кар'єрного росту. Так, що для них, грубо кажучи, їх не заманиш, скажуть, ну ти ж можеш стати CEO нашої компанії. Вони кажуть, нашої Ну тобто вони такі всі усвідомлені, знаєш, протерапевтовані в свої 25, що вони кажуть, нащо мені бути CEO, це абсолютно там токсична, виснажлива, [сміх] вигорябельна робота. Я собі такого не хочу. Взагалі я хочу вільний графік і працювати з любої точки, так що CEO мені не обов'язково, так? Окей, це ми ж заходимо на територію іншої теми. Я відчуваю, що ми круто проговорили все, що я, чесно кажучи, сам хотів сказати. От від тебе почув твою перспективу, тебе встигли прорекламувати, як ж без цього? Я пропоную нам резюмуватися. Я от спробую якісь мазки надати, а ти мене доповнюй. – Давай. – Та а стовпи, на яких варто триматись – Це підтримуюче середовище, починаючи з вашого партнера,
53:50 партнерки, якщо вони є. Психотерапевт чи коуч – Теж корисно. Та навіть AI, ваш психотерапевт, якщо ви його так використовуєте, також підтримує добре. Може челенджить погано, но підтримує добре. От. Місця сили також ви можете відрізнити в своєму оточенні людей, які вас скоріше підтримають і піднімуть крила нададуть, аніж ті люди, які якір вам закинуть, так? – Я про себе зараз рефлексую, що я багато років вкладаю в свою експертність, багато де навчаюсь, багато там з ким спілкуюсь і так далі, і так далі. Я розумію, що оце весь цей накопичення досвіду, знань, інвестицій в себе, воно також допомагає все ж таки тримати рамку того, що, ну, я хороший експерт. – Так. – Ну і моя експертиза за моїми очікуваннями має бути очікува- ну, має бути затребувана. Ось тому – Вам ще буде вам дано. – [сміх] – Та-та-та-та-та. Тому це я не знаю, віра в себе, віра там в свою якусь там експертизу. – Так.
55:08 – І – Ще хочеться додати, що подивіться на цей період, як на щось ресурсне, а не на щось виснажливе, так? Тобто можливість скинути передачу, трохи заповільнитися, попіклуватись про здоров'я своє, оновити гаджети, якщо вони вас бісять так, або роблять вас непродуктивними стосунки відновити якісь поламані стосунки. До речі, довелось кілька розмов в мене було з людьми, з якими я досить довго з якихось причин не спілкувався, і це було блін це було ресурсно. Клас. Клас. Мені цікаво десь з тобою поспілкуватись через якийсь період коли ти нарешті знайдеш те, що шукала, і скажеш вау, клас. Може навіть ця розмова тобі чимось буде корисною. З нами була сьогодні Людмила Каплій. Я не хочу просто представити тебе ще раз, як HRD, я скажу людина широкого помагаючого досвіду, як бізнес-тренер, так і фасилітатор, коуч і HR-директор от, яка готова працювати як in-house, так і фракційно, так і попроєктно от. Також з вами був я, Юрій Козій, коуч-консультант от. І це був випуск «Коучеварки». Люда, дякую тобі за твій час
56:26 за твої прекрасні думки і вірю, що все в нас буде тіки-пуки. – [сміх] – Дякую, Юр. Дякую. Це дуже було, знаєш, терапевтична розмова і для мене і, знаєш, забираю щось на подумати. – Супер. До нових зустрічей. Напишіть, як вам випуск ось тут, підписуйтесь лайки, сердечки. До нових зустрічей в ефірі.